Що таке логопедія

Логопедія - наука про порушення розвитку мовлення, його подолання і запобігання йому засобами спеціального корекційного навчання і виховання.

У перекладі з грецької воно означає "виховання мовлення" і є одним із розділів корекційної педагогіки.Предметом логопедії є вивчення закономірностей навчання і вихованяя осіб з порушеннями мовлення і пов"язаними з ними відхиленнями в психічному розвитку. Психологічною основою методик корекції порушення мовлення у дітей є теорія мовлення і мовленнєвої діяльності, що реалізується в її основних видах: слухання, говоріння, читання, письмо.Ці види мовленнєвої діяльності є основними для взаємодії людей у процесі вербального спілкування.

Мовлення посідає центральне місце в процесі психічного розвитку дитини і внутрішньо пов"язане з розвитком мислення й усвідомленням загалом.

У процесі мовленнєвого дослідження у дитини, що нормально розвивається, формується мовленнєва ( лінгвістична ) здатність. О.Леонтьєв зазначає, що механізм мовленнєвої здатності формується на основі природжених психофізіологічних особливостей людини і під впливом мовленнєвого спілкування.

У разі відхилення мовленнєвого розвитку від норми монологічне мовлення порушується більшою мірою, ніж діалогічне. Нерозвинення усного мовлення зазвичай призводить до порушення писемного мовлення різної складності.

У психічному розвитку дитини мовлення має велике значення, виконуючи комунікативну, збагачувальну і регулювальну функції.

Відхилення в розвитку мовлення позначаються на формуванні всього психічного життя дитини. Вони утруднюють спілкування з оточенням, нерідко перешкоджають правильному формуванню пізнавальних процесів, впливають на емоційно-вольову сферу.

Принцип аналізу мовленнєвих порушень застосовують для своєчасного виявлення ускладнень у формуванні тих або інших сторін мовлення.

Раннє розпізнавання можливих відхилень як в усному, так і в подальшому писемному мовленні дає змогу запобігти їм за допомогою педагогічних (логопедичних) прийомів.

Завдання логопеда в дошкільному навчальному закладі:

1. Створення єдиного корекційно-навчального простору.

2. Обладнання предметно-розвивального середовища, яке стимулює мовленнєвий і особистісний розвиток дитини.

3. Пропаганда логопедичних знань серед батьків, педагогів та населення.

4. Інтегрування зусиль педагогів, дітей та батьків з метою корекції мовленнєвих порушень.

Завдання логопеда полягає не лише в подоланні мовленнєвих дефектів, але й у підготовці дитини-логопата до навчання в школі.

ФФНМ -- фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення;

НЗНМ -- нерізко виражена загальна недорозвиненість мовлення;

ЗНМ -- загальний недорозвиток мовлення.

Логопед обстежує стан мовлення, а вихователь - рівень сформованості знань, умінь і навичок дітей.

Нормативна наповненість логопедичної групи з важкими вадами мовлення - 10 дітей, з ФФНМ - 12 дітей.

Що таке логопедична група

В Україні поширена система логопедичної допомоги дітям дошкільного віку. Для занять з дітьми обладнано логопедичний кабінет. Головна мета корекційного навчання – виховання у дітей правильного, чіткого, виразного мовлення з урахуванням лексичної та граматичної будови мовлення.

В цій групі все налаштоване на розвиток мовлення. Логопедична група – це колективний вплив на дитину з боку учителя-логопеда, вихователів, психолога, музичного керівника, інструктора з фізичного виховання, медичної сестри. Всі заняття проводяться в ігровій формі. В логопедичній групі проводиться спеціально організоване навчання і виховання за планом, який охоплює всі напрямки корекційної роботи з дошкільнятами.

До цієї групи можуть бути зараховані дошкільнята в тому випадку, коли у них, окрім порушення фонетичногї сторони мовлення, є відхилення у формуванні лексико-граматичних компонентів мови.

Режим дня й сітка занять логопеда й вихователів будується з урахуванням вікових, мовних й індивідуальних особливостей дітей, а також розв’язуваних у процесі навчання й виховання корекційних завдань.

Нормативна наповнюваність логопедичної групи – 10-12 дітей. Учитель-логопед працює з дітьми щодня чотири академічні години.

Якщо ви сумніваєтесь, чи у вашої дитини правильно і вчасно формується мовлення, обов’язково проконсультуйтесь з логопедом. Навіть як вашій дитині і запропонують відвідувати логопедичну групу, не хвилюйтесь, що ваша дитина „якась не така” . У садочку з вашою дитиною працюватиме логопед, використовуючи спеціальні корекційно – розвивальні програми, що дозволить виправити чи значно зменшити мовленнєвий дефект. Не варто хвилюватись і з приводу того, що дитина буде знаходитись в колективі дітей, які теж щось не вимовляють правильно. В логопедичній групі все так влаштовано для заохочення дітей, що вони починають виправляти не тільки себе, а й одні одних.

Успіх корекційно-відновлювальної роботи з дітьми логопедичної групи визначається точною, продуманою системою, суть якої полягає в інтеграції логопедії у навчально-виховну діяльність. Природний шлях здійснення логопедизації — це взаємозв'язок, взаємодія вчителя-логопеда і вихователя. Без ретельного планування з цим завданням упоратися важко.

Протягом перших двох тижнів вересня вчитель-логопед детально обстежує всі сторони мовлення кожної дитини логопедичної групи, заповнює мовленнєві картки на кожну дитину, складає перспективний план корекційно-відновлювальної роботи на навчальний рік, ділить дітей на підгрупи для індивідуальної й підгрупової роботи, складає графік роботи, заводить зошит взаємозв'язку вчителя-логопеда та вихователя логопедичної групи й індивідуальні логопедичні зо­шити на кожну дитину. Учитель-логопед складає узагальнену таблицю «Екран звуковимови» дітей логопедичної групи. Протягом навчального року вчитель-логопед позначає в таблиці різними умовними позначками всі зміни, що відбуваються у звуковимові дітей, чим наочно показує результати корекційно-відновлювальної роботи вчителя-логопеда й вихователя.

Протягом перших двох тижнів вересня вихователь логопедичної групи ознайомлюються з мовленнєвим діагнозом кожної дитини, станом звуковимови та рівнем розвитку фонематичного сприймання, вивчає індивідуальні особливості кожної дитини, порівнюючи власні висновки з висновками практичного психолога. Упродовж навчального року вчитель-логопед проводить фронтальні (раз на тиждень), індивідуальні та підгрупові заняття з невеликими підгрупами із 3-4 осіб (щодня). У підгрупи добирають дітей зі схожими порушеннями мовлення. Склад підгруп протя­гом навчального року може змінюватися залежно від конкретних цілей та завдань того чи іншого періоду, навчання, а також індивідуальних успіхів кожної дитини. В основі наступності в роботі вчителя-логопеда й вихователя лежить тематичний принцип навчального матеріалу. Вчитель-логопед і вихователь, працюючи над новою темою у взаємозв'язку, беруть за основу єдину сітку. Одну тему вивчають протягом тижня.

Робота над темою здійснюється за такими етапами. Спочатку вихователь на своєму занятті (розді­ли: «Дитина і навколишній світ», «Рідна природа»), яке проходить за розкладом, приміром, у понеділок забезпечує практичне ознайомлення з предметами та явищами, подаючи лексичну тему в повному обсязі. Далі вчитель-логопед на фронтальному занятті, що проходить у вівторок, подає фонетичну тему, уточнює артикуляцію та вимову звука, що вивчається (всі діти вже мають вимовляти його правильно), розвиває фонематичне сприймання, формує навичку фонемного аналізу слова та, використовуючи набуті дітьми знання з лексичної теми, забезпечує формування лексико-граматичних категорій й розвиток зв'язного мовлення. Під час проведення вчителем-логопедом фронтальних занять вихователь присутній на них. Він стежить за перебігом заняття, робить відповідні записи. Приміром, у четвер вихователь проводить заняття з підготовки до навчання грамоти, плануючи його подібно до фронтального заняття вчителя-логопеда, тобто на занятті закріплюється той самий звук, продовжується розвиток фонематичного сприймання, формування навички фонемного аналізу слова і триває робота з формування лексико-граматичних категорій та розвитку зв'язного мовлення.

У вечірній час щодня в зошиті взаємозв'язку вчителя-логопеда та вихователя учитель-логопед планує завдання для логопедичної роботи з усією групою та окремими дітьми.Це потрібно для закріплення роботи логопеда в другу половину дня. Щоб діти краще засвоїли матеріал поданий логопедом. Це можуть бути окремі артикуляційні вправи, вправи з активізації знань, різні завдання за предметними та сюжетними картинками, за серією картинок, повторення чистомовок, скоромовок, віршів, загадок і коротких текстів, раніше опрацьованих з учителем-логопедом. Доречно використовувати завдання з розвитку дрібної моторики рук, слухової уваги, пам'яті, логічного мислення, з формування лексико-граматичних компонентів мовлення, з розвитку навички автоматизації поставлених звуків у зв'язному та самостійному мовленні. Учитель-логопед заводить індивідуальний лого­педичний зошит на кожну дитину. Він записує коли дається завдання, та основний зміст роботи з дитиною. Зошити яскраво оформлюються, крім суто корекційних завдань, у них має бути багато картинок-розмальовок, завдань із розвитку дрібної моторики. На вихідні дні зошити віддають батькам, щоб вони опрацьовували завдання вдома, а у звичайні дні за вказівкою вчителя-логопеда з окремими дітьми зі індивідуальними зошитами працює вихователь. Отримавши логопедичний зошит, батьки ознайомлюються із завданням і одразу з'ясовують питання, які виникли, з вихователем або вчителем-логопедом. Учитель-логопед і вихователь надають батькам рекомендації щодо виконання завдань за логопедичними зошитами:

- допомагати малюкові виконувати завдання, але не робити це замість нього;
- якщо дитина помиляється, виправити її, але ні в якому разі не карати і не підганяти;
- намагатися викликати в дитини зацікавленість до занять, надаючи вправам ігрового характеру;
- ретельно опрацьовані дитиною артикуляційні вправи слід виконувати тільки перед дзеркалом;
- обов'язково повідомляти вчителя-логопеда чи вихователя про труднощі, які виникли під час виконання домашніх завдань;
- обов'язково виконувати всі завдання. Це допоможе швидше усунути порушення мовлення;
- не забувати щопонеділка повертати логопедичний зошит у групу.

Спілкуючись з дитиною логопедичної групи, вихователь не лише розширює, уточнює й активізує словник дитини при багатьох режимних моментах (збирання на прогулянку, чергування, умивання, ігри тощо), а й систематично контролює граматичну й фонетичну правильність мовлення кожної дитини під час спілкування з нею. Отже, вихователь логопедичної групи так само, як і учитель-логопед, несе відповідальність за результати корекційно-відновлювальної роботи.

Мова – невичерпне джерело розумового розвитку дитини. Без розвиненого мовлення малюк не зможе здобути міцних і ґрунтовних знань з основ наук, не зможе цілісно і гармонійно розвиватися.

Звичайно ж, ви любите свою дитину! Найкращу, найпрекраснішу на всій планеті! Ви бажаєте їй здоров'я і щастя, і, звичайно ж, хочете в майбутньому бачити її успішною і освіченою людиною. АЛЕ…успішною людина може бути лише тоді, коли вона легко і вільно володіє своєю мовою.

Всім відомо, що дитина не народжується із сформованим мовленням. Поступово, крок за кроком, вона вчиться правильно і чітко вимовляти звуки, узгоджувати між собою слова, будувати речення, зрозуміло та послідовно висловлювати свої думки. Але, нажаль, іноді мовленнєвий розвиток відбувається із запізненням або з особливостями розвитку. У сім’ї дорослі розуміють дошкільника з півслова. І якщо навіть він має мовленнєві недоліки, ніякого дискомфорту у спілкуванні не відчуває. Проте для сторонніх часто виявляються незрозумілими спотворені, неправильно вимовлені дитиною слова. Таке мовлення ускладнює спілкування з ровесниками. Якщо ви помітили, що однолітки сміються над мовленням вашого малюка, спробуйте об’єктивно оцінити ситуацію. Не забувайте, що дитина може поступово усамітнитися, що дедалі більше затримуватиме мовленнєвий розвиток і негативно впливатиме на її характер. Вона може стати дратівливою, замкнутою, плаксивою. Тому надзвичайно важливо своєчасно допомогти дитині у виправленні мовленнєвої вади.

У турботливих батьків виникає багато питань:

* Чому моя дитина мовчить?

* Чи правильно розвивається мовлення у мого сина чи доньки?

* Чи необхідно вже хвилюватися або ще зарано?

* Яка причина порушення мовлення?

* Як допомогти дитині?

З усіма цими питаннями допоможе розібратися вчитель-логопед, який виправить порушення мовлення.

Почувши слово «логопед», більшість із Вас згадують комічні сцени із кінострічки «За сімейними обставинами». Все це смішно, доки ця проблема порушення мовлення не стосується Вас і Вашу дитину.

Всупереч розповсюдженій думці логопед не лише «ставить» звуки. Наше мовлення – це не лише звуковимова (вміння правильно вимовляти звуки рідної мови), але й:

* словниковий запас;

* фонематичний слух і сприймання (вміння на слух сприймати і розпізнавати звуки);

* граматична будова (вміння утворювати нові слова, з’єднувати їх в речення, дотримуватись правильних відмінкових закінчень і т. д.);

* зв'язне мовлення (вміння зв'язно висловлювати свої думки, вміння складати оповідання за картинками, із власного досвіду і, нарешті, придумувати казки, фантазувати).

В дошкільний період мовлення дитини розвивається найінтенсивніше, а головне - воно гнучке для подолання мовленнєвих вад. Важливо не пропустити цей період і своєчасно звернутися до вчителя-логопеда. Зрозумійте, дитина буде дорослішати, а звичка говорити неправильно буде закріплюватися і складніше піддаватися корекції.

Шановні батьки!

Пам’ятайте, чим раніше Ви звернетесь за допомогою до спеціаліста, тим швидше дитина оволодіє правильним мовленням!